Юрко_Фальоса (falyosa) wrote,
Юрко_Фальоса
falyosa

19 мая 1914 г. Львов 100 лет тому.

Оригинал взят у bruchwiese в 19 мая 1914 г. Львов 100 лет тому.
19 травня 1914 р.: «Хто не панує над собою і не стремить до того, аби стати ся джентльменом, для того нема місця в спортових орґанізациях»


З сьогоднішньої вибірки матеріалів можна дізнатися, як сто років тому бачили проблему білокомірцевої злочинності та недотримання дисципліни на футбольних змаганнях...




«Польська жертволюбивість на ціли фізичного і мілітарного вихованя. Бувший посол Жигмонт Новаковський записав велику часть своєї значної недвижимости в Пустомитах на кольонії для польських скавтів. Се друга після д-ра Бужинського княжа на сотки тисяч вимірена жертва на ціли фізичного і мілітарного вихованя польської молоді й польської суспільности взагалі. Чи зродить ся врешті також в українській суспільности розумінє ваги сеї справи і чи виявить ся вона в ділах-жертвах для неї? Ждемо і надіємо ся» («Діло», с. 3).


Katedra Łacińska we Lwowie tablica upamiętniająca Olgę i Andrzeja Małkowskich.

«В “Соколі ІІІ.” у Львові на городецкім передмістю відбули ся вчера вечером надзвич.заг.збори в присутности поверх 100 членів. Проводив голова тов-а п. Добряньский. На зборах ухвалено змінити руханкове товариство на “руханково-стрілецке”, ухвалено поробити заходи в справі закупна власного дому і переведено доповняючий вибір старшини. Се товариство є найчисленнійше зі всіх “Соколів” і “Січий С-Б”, бо має около 400 членів і знаменито розвиває ся. Зазначили се в промовах пп. Боберский і Ґорук, які явили ся на зборах від “Сокола-Батька” і пожелали “Соколови ІІІ.” витривалости в дальшій народній праці» («Руслан», с. 3).


Українські соколи в Празі під час всеслов'янського сокільського здвигу 1912 р.
На другому крайовому з’їзді (1914) відбувся так званий Шевченківський здвиг, присвячений 100-річчю Кобзаря. На цій масовій маніфестації зібралось близько 12 000 членів «Сокола», «Січі», Пласту та спортивних дружин. Здвиг відбувався на площі «Сокола-Батька» в «Українському городі» 28-го червня 1914-го року.


«З міського театру повідомляють нам: Через величезний успіх твору Кнута Гамсуна “У життя в лабетах” дирекція театру покаже цей твір ще раз, у п’ятницю, з гостинною участю Констанції Беднарської і Кароля Адвентовича в головних ролях» («Gazeta Poranna», s. 2).



«Польська висша культура. “Слово польське” з 18 мая с. р. ч. 206 містить ось таку новинку: “Під адресою спортових клюбів”. Застрашаючі відносини панують в нас на спортових боїщах. Цілковитий брак товариської культури низших верств публики, котра переважно виповняє партери боїщ в часі пописів, спричинюють вкінци те, що ніхто з шануючих себе не прийде приглядати ся мечам. Приписи, видані польським спортовим союзом ніжної пилки, які мають на ціли запобігти витю публики чи то під адресою судиї, чи грачів, остають без жадних наслідків. Дуже прикре вражінє робить сей варварський звичай на тих, що прийшли на меч для розривки на вільнім воздусі, але не на то, щоби виявляти признанє або невдоволенє для якогось клюбу – Поґоні чи Чорних. Се діє ся без вини клюбів. Вчера запримітили ми дуже невідповідне поведенє членів клюбу Поґоні. Простацькі вислови, голосні насьмішки з невдалих кидів противної сторони, уличні прізвища на цілий голос – се річи в цивілізованім сьвіті непрактиковані, які заслугують на строге осудженє. Виділ клюбу має обовязок чистити ряди з лихо вихованих одиниць і заняти ся поважно вихованєм спортових сфер. Спорти мають додатне суспільне значінє, о скілько виховують мужних людий, але людий, а не якісь копаючі сотворіня. За сваволею в грі ідуть дальші консеквенциї. Ось вчера були ми сьвідками сцени, яка сьвідчить сумно про здичінє футбалістів. По скінченю мечу гурток молодих людий з відзнаками Поґоні напав самітного ґімназияльного ученика, що мав відвагу скартати тих панів за ординарне поведенє. Побили його по лици і невідомо до чого було би прийшло, коли би не вмішали ся академики, які повздержали розлючених авантурників. Се вже переступає межі житя клюбу і се мусить осудити публична опінія. Такий дух в польських спортових клюбах не може бути толєрований. Хто не панує над собою і не стремить до того, аби стати ся джентльменом, для того нема місця в спортових орґанізациях. Таке одно поколінє пущене самопас, знищить цілу спортову культуру, витворену попередними ґенерациями. В обичаї пилкарів повинні вглянути рішучо люди, що уміють думати про щось більше, не лиш про копанє пилки”. До сеї влучної характеристики польської спортової молодіжи ми не потребуємо нічого додавати» («Нове Слово», с. 4).



«“Білий крук або мазепинець-недонощик”. Так назвала “Прик. Русь” укінченого студ. фільозофії п. Мих. Струтинського, який зізнавав в суботу на розправі проти Бендасюка і тов. про вихованє в бурсі сьв. о. Николая в Станіславові і задля хибно понятої “вдячности” або ізза причин чисто тактичної натури богато важних моментів не міг собі якось пригадати... Чи п. Струтинський дуже вдоволений похвалами дра Дудикевича і “Прик. Руси”, не знаємо; ми уважали би такі похвали для себе обидою. Цікава також річ, що “Прик. Русь” називає кождого сьвідка, який говорить правду, без уваги на усьміхненє або грізне лице славної кацапської оборони, донощиком, а державна прокуратория се толерує...» («Нове Слово», с. 4).


Лавра Почаевская.

«Скоропостижна смерть в консуляті. На серцевий удар помер в бюрі росийського консуляту Антін Ющишин. До консуляту прийшов Ющишин, щоби візувати пашпорт» («Діло», с. 3).



«Арешт львівських купців. На прохання віденської спілки кредиторів (Neuer Wiener Kreditorenverein) сьогодні зранку заарештовано родину померлого купця Оскара Ф., зокрема купця Отто Франка, його дружину Ґрету, дружину брата Маріанну, а також агента Леона Гаускнехта, власника комісійного дому.
Водночас поліція провела обшуки в помешкання торгового агента Леона Гаускнехта і в магазинах фірми Франк на вул. Академічній [тепер – просп. Шевченка] і Театральній. Слідство тримає подробиці в суворій таємниці. Ці арешти, правдоподібно, відбулись у зв’язку з самогубством Оскара Франка. У справі розслідування вчора у Львові перебував дир. д-р Медак з секретарем з віденського центрального управління зв’язку. Заарештованих звинувачують в участі у шахрайстві і спробі невиконання судового рішення» («Gazeta Wieczorna», s. 6).


Будівлю народного касино зводили у 1897-1898 роках на вул.Міцкевича, 6 (зараз вул.Листопадового Чину) буквально навпроти Галицького сейму (нині – Львівський національний університет ім.І.Франка). То ж призначення грального дому було очевидне, і епітет Narodowe нагадує скоріше використання цього слова в назві якоїсь партії. Шляхетське чи Аристократичне – більш відповідна назва.

«Перекупства при війсковій бранці. “Przegl. pon.” доносить, що львівска поліция увязнила кілька осіб, які були причастними при увільнюваню з війска при помочи гроша. Поліция вислідила вже давнійше двох посередників, а се Ізраїля Попса, купця і Мойсея Горна, зелізничого асистента, власників камениць у Львові, але не мала прямих доказів їх вини. Аж коли дізнала ся, що при їх помочи увільнив ся з війска оден фармацевт, К., переслухала єго в Кракові і відставила до арешту у Львові. Рівночасно увязнено Попса і Горна, та матір фармацевта К. і єго вуйка. За увільненє з війска дістав Горн 1.900 К. В слід за тим підуть доходженя котрий то війсковий лікар орік, що фармацевт К. був хорий на серце» («Руслан», с. 3).


Касино.

«Милий коханець. На вул. Замарстинівській коханець Марії П., посперечавшись з нею, завдав своїй коханій 5 колотих ран ножем. Поранену відвезли до загального шпиталю» («Gazeta Poranna», s. 2).



http://city-adm.lviv.ua/lvivhistory/lviv-100-years-ago

19 (06) мая 1914 года
«Новое Время» Петербург.





ВНУТРЕННIЯ

ПЕТЕРБУРГЪ. 1 мая, накануне 150-тилетия Смольнаго института отслужена в Петропавловском соборе панихида по основательнице императрице Екатерине II и покровительницам учреждений императрицы Марии покойным императрицам Марии и Александре Феодоровнам и Марии Александровне, на гробницы которых возложены венки.

ПЕТЕРБУРГЪ. Закрылся съезд представителей промышленности и торговли. Следующий в 1915 г. в Петербурге.

МИНСКЪ. Закрывшийся съезд благочинных духовенства епархии постановил открыть в Минске противосектантские курсы, бороться с сектантством, поддерживать в народных массах трезвенное движение.

Закончено предварительное следствие по делу о публичном поругании православнаго креста. Ксендз Милашевский, помещик Ленский и 6 крестьян обвиняются по 51 и 73 уг. ул.

ГЕЛЬСИНГФОРСЪ. Акционерное общество «Форсъ» ходатайствует о разрешении возвести у водопада Балинкоски на нижней Иматре электрическую станцию по грандиозному проекту профессора в Цюрихе Нарутолича.

ТИФЛИСЪ. По официальным сведениям, в селении Туркян, в 30 вер. от Баку, заболело с признаками легочной чумы 16, умерло 13. Из трех оставшихся одна женщина оказалась не чумная. В соседнем железнодорожном поселке один случай сибирской язвы. Командированы специалисты-бактериологи.

БАКУ. В селении Туркен за 2 дня умер 1, новых заболеваний пока нет. Прибыли управляющий медицинской частью на Кавказе с помощником.

ТИФЛИСЪ. По подсчету закавказскаго отдела российскаго общества плодоводства от недавних заморозков в Эриванской губ. пострадало 8.000 десятин виноградников. Убыток определяется в 4 миллиона.

КИЕВЪ. Окружный суд рассмотрел в дисциплинарном порядке дело адвоката Грузенберга, заявившаго в процессе Бейлиса при допросе подполковника Иванова, что свидетели есть честные и бесчестные, постановил объявить Грузенбергу предостережение в письме.

РЯЗАНЬ. За неделю закрыто 14 винных лавок. Всего в губернии закрыто 62 лавки.

МОСКВА. Палата приговорила редактора «Утро России» Алексеевскаго к двухмесячному тюремному заключению за статью Лопатина «Белая кость».

ТЮМЕНЬ. Между Тюменью и Тобольском разливом Тобола разрушена телеграфная линия на протяжении нескольких десятков верст. Телеграммы доставляются почтой. Вода в Туре и Тоболе продолжает прибывать.

МИНСКЪ. Сельский сход в Дудичах, Речицкаго у., по вопросу о борьбе с пьянством единогласно постановил ходатайствовать о применении к лицам, занимающимся тайной торговлей спиртными напитками, административной высылки.

ТИФЛИСЪ. 4 мая здесь получены известия, что в 20 верстах от Владикавказа пассажирский автомобиль, в коем после тифлисских концертов выехали военно-грузинскою дорогою во Владикавказ солист Его Величества Собинов, артистка Императорских театров Попелло-Давыдова, баритон Андога и другие, скатился под насыпь. По счастливой случайности все пассажиры спаслись и доставлены горцами во Владикавказ на арбах.

— Кассо с приездом в Самару, посетив некоторыя учебныя заведения, произвел общий строевой смотр всем гимназистам и реалистам.
Гимназисты были с ружьями и знаменами военнаго образца. Смотр закончился церемониальным маршем учеников перед учителями.
Министр отбыл в Симбирск. (Р. В.)

— Праздник общества трезвости. Все общества трезвости томской епархии 11 мая совершат богослужения и крестные ходы с проповедями о вреде пьянства. Точно такия же торжества будут устроены и в тех сельских приходах, где еще общества не открыты.

— В день праздника трезвости в аудитории Никольскаго о-ва трезвости в первый раз в г. Томске будет продемонстрирована кинемо- картина "Пьянство и его последствия".

П.Л. Барк назначен министром финансов. Петербургъ. Управляющий министерством финансов Барк, во время своего пребывания в Ливадии, был награжден чином тайнаго советника и назначен министром финансов.

- "Биржевыя Ведомости" пытаются в первую голову поставить диагноз нашего финансоваго безвременья.
Сходятся во мнении, что кризис питается неопределенностью внутренняго положения вообще и еврейским вопросом в частности. Большей внутренней неразберихи, кажется, у нас еще не было. Это демонстрируют бюджетныя прения и все, что происходит кругом. Атмосфера русской жизни поразительно напоминает 1905 год. Разница между этими двумя эпохами лишь та, что тогда правительство шло навстречу обществу, теперь оно упорно и планомерно идет поперек общественным чаяниям. Не видать просвету. Не слыхать благовеста обновления. Не брезжит заря. Не приходит весна. Общая подавленность выродилась в общественный маразм.
А на фоне этого маразма факты потеряли реальную величину - все растет, ширится, пугает.
Казалось бы, так ярко и красочно изобразив окружающее, газета должна была пойти дальше и сделать соответствующие выводы. Но не тут-то было.
Оказывается: На вопрос: что делать? - ответ прост: уничтожить причины развала. Будущее России теперь в руках гг. Барка и Маклакова. Если они договорятся, если прекращена будет травля евреев, если г. Барк энергично возьмется за шакалов денежнаго рынка, тогда все разом изменится.

Полеты. (По телефону от нашего петербургского корреспондента).
Вчера, при огромном стечении публики на аэродроме французский авиатор Пегу совершил полеты с пассажиркой Кузьминой-Караваевой. Авиатор на аэроплане буквально танцевал в воздухе и 40 сек. висел вниз головой. Русский авиатор Янковский проделал 4 мертвых петли. Публика устроила ему овацию.
Публики было та много, что не хватало марок для накалывания на билеты.

ИНОСТРАННЫЯ

БЕРЛИНЪ. 4 мая Государыня Мария Феодоровна проездом в Лондон прибыла сюда в 10 час. 58 мин. утра и на Селезском вокзале встречена российским послом Свербеевым, членами посольства и генеральным консулом. Ея Величество изволила принять от посла букет живых цветов и в 11 час. 16 мин. проследовала дальше.

ЛИМА. Временным президентом республики избран полковник Бенавидес. Прочие кандидаты, несогласные с избранием, отказываются признать новаго президента. Они заявили протест дипломатическому корпусу. Бенавидес пользуется поддержкой армии.

БЕРЛИНЪ. «Nerddeut. Аlg.», обсуждая отзыв иностранной печати по поводу объяснения Ягова относительно кампании русских газета, подчеркивает, что Ягов категорически отверг солидарность с шовинистическими заявлениями немецкой печати, и утверждает, что германское правительство всегда отстранялось от таких выступлений.

ХУАРЕЦЪ. Мятежники заняли Монкольва, последний пункт на севере Мексики, где федеральныя войска удерживают в своих руках железную дорогу.

ЛОНДОНЪ. «Daily Теlеgr.» сообщают из Мексики, что отряд войск Хуэрты, получив в казармах приказ выступить против инсургентов, перестрелял офицеров, вышел из города и соединился с запатистами, находящимися в 18 милях. Положение Хуэрты отчаянное. Городу грозит анархия.

ПАРИЖЪ. Прокурор подписал обвинительный акт о предании суду госпожи Кайо за предумышленное убийство.

Пастеровский институт в мае будущаго года чествует Мечникова по случаю 50-тилетия появления его исследования о фагоцитозе.

РИМЪ. Рабочие римской табачной мануфактуры и представители других мануфактур лишили полномочий агитационный комитет, объявивший окончание забастовки, и выбрали новый. Рабочие продолжают забастовку.



Дневник Николая II 6-го мая. Вторник.

Мне минуло 46 лет! Вот-с! К счастью погода поправилась. Писал телеграммы. В 11 час. был церковный парад на площадке и затем большой завтрак. От 3 до 5 час. играли в теннис. Пили чай одни. Отвечал до отчаяния на телеграммы. В 7 1/2 поехали к обеду на яхту. Вечером “Штандарт” и все суда были красиво иллюминированы. Видели веселый и интересный кинематограф в столовой. Вернулись домой в 12 ч.

http://nik191-1.ucoz.ru/publ/novosti_dnja/ehtot_den_100_let_nazad/4-1-2

http://www.starosti.ru/

Начиная - Львов 100 лет тому назад c 16 Октября 1913 года. http://bruchwiese.livejournal.com/242854.html
1 мая 1914 г. Львов 100 лет тому. http://bruchwiese.livejournal.com/329600.html
2 мая 1914 г. Львов 100 лет тому. http://bruchwiese.livejournal.com/329958.html
3 мая 1914 г. Львов 100 лет тому. http://bruchwiese.livejournal.com/330046.html
4 мая 1914 г. Львов 100 лет тому. http://bruchwiese.livejournal.com/330294.html
5 мая 1914 г. Львов 100 лет тому. http://bruchwiese.livejournal.com/330629.html
6 мая 1914 г. Львов 100 лет тому. http://bruchwiese.livejournal.com/331176.html
7 мая 1914 г. Львов 100 лет тому. http://bruchwiese.livejournal.com/331515.html
8 мая 1914 г. Львов 100 лет тому. http://bruchwiese.livejournal.com/331625.html
9 мая 1914 г. Львов 100 лет тому. http://bruchwiese.livejournal.com/331906.html#cutid1
10 мая 1914 г. Львов 100 лет тому.http://bruchwiese.livejournal.com/332072.html
11 мая 1914 г. Львов 100 лет тому.http://bruchwiese.livejournal.com/332332.html
12 мая 1914 г. Львов 100 лет тому.http://bruchwiese.livejournal.com/332550.html
13 мая 1914 г. Львов 100 лет тому.http://bruchwiese.livejournal.com/332921.html
14 мая 1914 г. Львов 100 лет тому.http://bruchwiese.livejournal.com/333485.html
15 мая 1914 г. Львов 100 лет тому.http://bruchwiese.livejournal.com/333778.html
16 мая 1914 г. Львов 100 лет тому.http://bruchwiese.livejournal.com/333951.html
17 мая 1914 г. Львов 100 лет тому.http://bruchwiese.livejournal.com/334165.html
18 мая 1914 г. Львов 100 лет тому.http://bruchwiese.livejournal.com/334536.html




Tags: Львов 100 лет тому, Санкт-Петербург, день в истории, фотоистория
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments