?

Log in

No account? Create an account

July 2019

S M T W T F S
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031   

Tags

Syndicate

RSS Atom
Powered by LiveJournal.com

Previous 10

Jul. 8th, 2019

[reposted post] Блогер проехал на Tesla 2781 км за сутки в прямом эфире



Команда Бьерна Нуланда установила новый рекорд дистанции, которую электрокар проезжает за 24 часа. Немецкие автобаны без ограничения скорости отлично сочетаются с мощными зарядными станциями. Но это не Supercharger.

Обычно рекорды расстояния для электромобилей выглядят очень скучно: испытатель пытается растянуть один заряд, передвигаясь на черепашьей скорости в попытке сэкономить лишний ватт. YouTube-блогер Бьерн Нуланд и его команда подошли к этому иначе. Взяв самую дальнобойную версию Tesla — Model 3 Long Range AWD — они выехали на немецкий автобан без ограничения скорости.

Испытания транслировались в прямом эфире на канале Бьерна. Их итог — новый суточный рекорд расстояния для электромобилей: 2781 км.

Интересно, что для подзарядки Нуланд использовал не сеть Superchsrger, а зарядки конкурента — IONITY — отдающие до 195 кВт. В США недавно официально открылась первая зарядка Supercharger третьего поколения на 250 кВт, однако в Европе их пока нет.
Read more...Collapse )
ромашка

[reposted post] Жебраки або чернівецький гонор

     Схоже, колоритні жебраки були окрасою і гордістю міжвоєнних Чернівців, принаймні, вони самі так вважали. Про одного з них герої «Срібного павука» згадали, коли їм у ресторані (при виконанні службового доручення!) до кави й рому запропонували ще й дульчяцу з троянди (я не великий знавець румунської кухні, можливо, це такі ласощі з трояндовим варенням).
   Read more...Collapse )
    Можливо, не в самому тільки гонорі була справа: шуба рішуче не належала до жебрацького дрескоду, бо хто ж подасть хоч гріш прошаку, вбраному розкішніше, ніж ти сам? Отож, думаю, жебрак теж так зміркував, а шубу попросту продав. Натомість ця пригода вилікувала доктора Залозецького від дитячої хвороби лівизни.
ромашка

[reposted post] Кому належать Чернівці або Ім'я троянди

 (Продовження пригоди на п’яца Унірій)
  Read more...Collapse )
ромашка

[reposted post] Кому належать Чернівці - чергове і ще не останнє

     В продовження теми про Чернівці і кому ж по-справжньому належить це химерне місто – уривок з не раз вже мною рекламованої книжки Василя Кожелянка «Срібний павук». Її дія починається навесні 1938 року, герої – два многонадійні поліцейські детективи Кароль Штефанчук (українець) та Гельмут Гартль (німець) саме сидять у засідці, очікуючи появи небезпечного розбійника Думітру Кантемира. Випадково так склалося, що місце засідки – один з найшикарніших чернівецьких ресторанів (а що зробиш, коли розбишака унадився саме сюди, приваблений апетитними формами одної з офіціанток), щоб не привертати до себе уваги, детективи змушені замовляти вино і їжу (теж надзвичайно апетитно описані), звичайно, на державний кошт. В перерві між поїданням, попиванням і почитуванням газет вони ще й споглядають вуличні сцени, одна з яких наочно демонструє, яким духом дише цей уламок покійної імперії, «споконвічно румунське, та все-таки геть непевне місто».
 Read more...Collapse )
ромашка

[reposted post] Кому належать Чернівці (вже не знаю, котре за чергою)

     Звичайно, у «чернівецькій» підбірці не могла я пропустити мою улюблену Ірину Вільде, яка в цьому місті провела свою юність і дуже його любила. Чимало чернівецьких вражень, описів і пейзажів втрапили в її книжку «Повнолітні діти». Презентований уривок – з «новіших» «Повнолітніх дітей», як ми колись їх називали – ПД2. Якщо хто пригадує: це коли Дарка, виключена з гімназії, виїжджає з Буковини, але в перерві між поїздами ще знаходить кілька годин, щоб попрощатися з Чернівцями – містом, вулицями, приятелями. І намагається надивитися на них, так щоб вистачило на довгі місяці чужини.
     Read more...Collapse )
ромашка

[reposted post] Кому належать Чернівці - чергове

Петро Рихло
Фрідріх Шиллер у духовному просторі Буковини

(вже, слава Богу, кінець) 
  Read more...Collapse )
ромашка

[reposted post] Кому належать Чернівці -5

 Петро Рихло
Фрідріх Шиллер у духовному просторі Буковини

(продовження)       
   Read more...Collapse )
        Взагалі зібрання творів Ґете і Шиллера, нерідко з вигадливим тисненням і золотим обрізом, належало в Чернівцях до кожного добропорядного бюргерського дому. У єврейських родинах твори Шиллера вважалися «духовним посагом», який повинна була мати кожна дівчина, котра претендувала на інтелігентність. У своїй автобіографії «Дитинство» Мозес Розенкранц розповідає, що повне ілюстроване видання Шиллера було навіть у їхній сільській хатині в селі Барбівці (нині Брусниця). Мати поета тримала його в шафі для білизни.
        
ромашка

[reposted post] Кому належать Чернівці -4

 Петро Рихло
Фрідріх Шиллер у духовному просторі Буковини
(продовження)
        Дирекція театру дедалі частіше заходила з міською управою у затяжні конфлікти на мовному ґрунті. Апогеєм цього протистояння стали гастролі видатного австрійського актора албанського походження Александра Моїссі, «митця, ім’я якого відоме кожній освіченій людині на всьому європейському континенті», котрий прибув до Чернівців на початку січня 1922 року.
         Read more...Collapse )
ромашка

[reposted post] Кому належать Чернівці -3

 Петро Рихло
Фрідріх Шиллер у духовному просторі Буковини
(з журналу "Всесвіт")
         Наприкінці 60-х років ХХ століття, під час мого навчання на факультеті романо-германської філології Чернівецького університету, більшість топографічних реалій Чернівців мала відповідні до того часу назви: вулиця Леніна, площа Радянська, проспект 50-річчя Жовтня (він тоді лише закладався), кінотеатри «Жовтень», імені Щорса, Зої Космодем’янської, парк культури і відпочинку імені Калініна тощо. І раптом якогось дня я відкрив для себе, що в центральній частині міста, прямо за університетською бібліотекою, є доволі великий зелений масив із незвичною, як на тодішнє моє світовідчуття, назвою – парк імені Шиллера. Це було неймовірно. Серед суто радянських реалій, витриманих у кондовому ідеологічному ключі – раптом паркі імені Шиллера. Більше того: неподалік виявилася ще й вулиця Шиллера, а на одному з бокових фасадів обласного українського музично-драматичного театру імені Ольги Кобилянської красувався бюст Шиллера. Це мене заінтригувало і привело до радше інтуїтивного, ніж логічного висновку, що присутність великого німецького поета й драматурга в Чернівцях не випадкова. Звичайно, що тоді, в умовах «залізної завіси», архівних та бібліотечних «спецхранів» з’ясувати це було непросто. Отож відповідь на питання про те, що пов’язувало Шиллера з Чернівцями, які підстави існували для такої пильної уваги до його імені, мовби зависла в повітрі, «законсервувалася» на багато років. І лише згодом, уже в умовах незалежної України, мені вдалося підняти завісу над цією таємницею.
    Read more...Collapse )
(Д.б.)
ромашка

[reposted post] Кому належать Чернівці -2

Мойсей Фішбейн 
ПОВЕРНЕННЯ ДО МЕРИДІАНА
(продовження)
    Read more...Collapse )

Previous 10